February 19th, 2010

Рай та обколоті вєни

Лікарі обкололи вєни на обох руках і примотали ватки бинтами. Тепер руки не гнуться. Згадалось в зв"язку із цим поетичне визначення Аду та Раю. Ад - це багате застілля, але у тих, хто за столом не гнуться руки в локтях і вони не можуть нічого покласти собі в рот. А Рай - те саме застілля, руки теж не гнуться. Але люди кормлять один одного.

(no subject)

Камради, а ніхто не знає, коли після уколу ватку з вєни знімати? А то лікарі ніколи не кажуть скільки її тримати. Ходиш, як дурак, тиждень. Ні помитися, ні переодягнутись


(no subject)


Уничтожив капитализм, пролетариат уничтожит проституцию
Проституция великое несчастье человечества
Рабочий, береги женщину работницу!

Янкі геть home!

Коли бачу американську усмішку на 32 зуба щось первісне підштовхує мене до агресії. Весь просунутий тваринний світ трактує таку поведінку однозначно: скалить зуби – значить погрожує. І тільки американці чомусь безкарно демонструють свої зубні імплантанти на весь Світ. Їхня зухвалість дратує. Їхня протестантська дружність, схожа на дружність кишенькового злодія, що лізе в обійми у переповненому тролейбусі, викликає гидливу відразу. В роки мого дитинства пересічний громадянин бачив американців лише на екрані телевізора та в газетних карикатурах. Сьогодні вони вже ходять нашими вулицями, влаштовують тоталітарні секти, скуповують наші підприємства та очолюють міністерство юстиції. Світовий американець мов “багатоликий Янус” одночасно пропагує розпусту під виглядом сексуальної революції, психологічні транквілізатори під виглядом “істинної віри” та поклоніння Золотому Тельцю під виглядом ринкової економіки. Історія Північно-Американських штатів почалася зі знищення місцевої самобутньої цивілізації а разом з нею і її носіїв – індіанців. Знищуючи аборигенів, колоністи боролися за свободу. На праці чорношкірих рабів вони побудували демократичне суспільство. Скидаючи ядерні бомби на мирні японські містечка, переймались гуманністю. Під час Другої Світової американці відсиджувалися до останнього і тільки зрозумівши, на чию користь схиляється чаша, втрутилися, поспішно надолужуючи втрачене. Однією з найбільших операцій, у своїй безпідставній жорстокості порівнюваній лише з Хіросімською, було бомбардування Дрездена – мирного міста музеїв і військових шпиталів. Поранених бомбардували в три хвилі. Користуючися слабкою протиповітряною обороною, янкі випробовували нову тактику створення вогневих штормів – хвиль вогню, в яких деревина вибухає ніби тротил. Мирні мешканці в підвалах натурально плавилися, не встигаючи зайнятись. Тих, хто якимось дивом вижив і знайшов спасіння на березі ріки, накрили третьою хвилею. Взагалі вийшло близько 400 000 вбитими. На обличчях американських льотчиків красувалася фірмова посмішка – вони нести Світові демократію. З давніх-давен об’єктами військового нападу були війська супротивника. І саме війська Північних у громадянській війні Сполучених Штатів вперше застосували тактику знищення мирного населення задля „пригнічення морального стану противника”. Дата і місце битви Північних і Південних було зазделегідь обране як під час дуелі. Приїхали дами в білих вихідних платтях для того, щоби згори спостерігати за битвою. Але епоха воєн за правилами закінчилася – з цього дня військова тактика не буде милувати. Але найбільше я ненавиджу американців не за жорстокість. І навіть не за лицемірство. А саме за те, що вони сильніші та ефективніші ніж ми. Цього я їм ніколи не подарую.
 Кредит Я вас хочу, но это подождет irina_seзабавный Лытдыбрakkamuliator

Трайденту (про мрії

Хто такий Трайдент, я й сам не знаю. Просто дивний нік у нас в камментах. Може студент, може сорокарічний чолов’яга. А може і чарівна дівчина – хто там по ІР-адресі розбере. Проте якщо навіть Господь не гидував проповідувати поодиноким людям, то чом би не написати відповідь на коментарі поодинокого Трайдента.

Тим більш, що Трайдент – більший за свою тлінну оболонку. Трайдент – це ціле явище (уявляю як йому зараз приємно). Не він перший, і не він останній пише нам, що ви, мовляв, ніякі не революціонери, і ваші акції – зовсім не революція.

Що змушує таких людей наполегливо шукати в Інтернеті нереволюціонерів, немитців, нехристиян, і взагалі нелюдей і нав’язливо їм розповідати про їхню невідповідність?

Насправді, нам, малописемним людям, приємно знати, що Пушкін був бабником а Лермонтов – п’яничкою. Так нам легше пережити свою власну мізерність. Я дивлюсь по телевізору на Кличка і з чорною заздрістю розумію, що вже ніколи не стану чемпіоном у надважкій вазі. По-перше, нема цієї самої надважкої ваги (марно мама в дитинстві умовляла мене їсти кашу). По-друге, в 26 років вже запізно починати спортивну кар’єру. Це «ніколи» - муляє. Щоб не муляло, я переконую себе, що «не сильно вже і хотілося». Що, графік тренувань у Кличка нестерпний, та й тістечок йому багато не можна їсти - режим. І взагалі, хіба професійний бокс то є спорт!

Від цього жлобства, коли плюєш у чужі мрії лише тому, що зрадив свої, важко позбавитись. Весь час так і хочеться всім успішним людям (а особливо заможним) розповісти, що «ви всі козли». Хоча насправді вони винні лише в тому, що моя заначка мізерна у порівнянні з їхніми статками. Докучаю «помаранчевим революціонерам», що їх лоханули. Ну розвели, ну то й що з того? Ну не тебе ж! Якщо такий розумний – спробуй сам їх обманути...

Час від часу ми з братами використовуємо словосполучення «Православна революція». Після цього нам завжди пишуть, що «ви ніякі не революціонери», і це не революція. Скажу більше – чим далі наближуєшся до Церкви, тим чіткіше розумієш, що ти не зовсім то і православний. Для того, аби стати справжніми православними нам потрібно пройти шлях, можливо, більший, ніж для того, аби стати справжніми революціонерами. Проте ми обрали цей шлях. І це головне. Бо й художник спочатку вирішує, що він митець, а не який-небудь ремісник, а потім, за багато років (іноді навіть після його смерті) історія визнає його Художником (з великої літери). Чи Поетом. Чи Композитором. Чи Революціонером. В решті решт навіть Спасителя насправді визнали Месією лише після воскресіння.

Ми теж обрали свій шлях і, так би мовити, в кредит назвалися православними революціонерами. Хоча поки, якщо відверто, ми ближче до поціновувачів революції та вболівальників Христа. Проте революціонер існує лише під час революції. Який ти революціонер, якщо твоєї революції ще не видно? Який ти революціонер, якщо твоя революція вже пройшла?

Що таке «Православна революція»? Очевидно, що мова йде не про те, щоб монахи відібрали у депутатів їхні мандати та почали «правильно» голосувати на сесіях Ради. Є духовне і є світське. Вся справа у нюансах їх взаємовідношення. Зараз це взаємодія реалізується через управління по справах релігії. Православна революція відбудеться тоді, коли замість цього управління в лоні Єдиної, Святої, Соборної та Апостольської будуть сформовані боєздатні спецпідрозділи Церви по справах держави. Це і є шлях Братства. Принаймні зараз нам так ввижається.

Православна революція – це наша мрія. А мрії, на відміну від політичних програм, іноді збуваються. Амінь!


cheeky_manartworkeroffcentrгородские страхи

Передові наукові закриття

„Знання – сила”, - було модно говорити в часи мого дитинства. Мода пройшла. Почали говорити: „Інформація править Світом”. Але ми-то знаємо, хто править світом. Хто є „менеджер світу цього”.

Ми живемо в постійному стані інформаційного стресу. Ми сприймаємо світ через телевізор. Я ніколи не бачив жодного натовського солдата. Але для мене він - реальний об'єкт. Весна прийшла, пташки співають. Але це за вікном, а в телевізорі про це ані слова. І тому  вибори в Білорусі для мене актуальніші.

Інтриги у Верховній раді для нас надактуальні, тому, що це постійно крутять по телеку. Поруч розташована Печерська Лавра і те, що відбувається там, не є частиною нашого життя.

Істина надійно ховається у горах інформації. Коли ми йдемо на книжковий ринок, щоби знайти трохи істини, ми риємося в тоннах інформації. І, зрештою, задовольняємося псевдоістинами.

Неможливо знищити Біблію. Однак можна надрукувати тонни детективів Марініної.

Християни перших сторіч не жили в інформаційному суспільстві. Тоді вони були сильні. Вони спалили Олександрійську бібліотеку. І, ймовірно, правильно зробили. Нічого вагомого там не могло бути. Олександрійська бібліотека втратила свою актуальність, як тільки була складена Біблія.

Величезна кількість людей продукують інформацію та знання. Присвячують цьому життя. За якийсь час ці знання назавжди втратять своє значення.

Наші предки будували церкви на століття й додавали у розчин мед і яйця. Зараз секрети давніх будівельників не актуальні, а тому забуті - церкви сьогодні будують із бетону.

Скільки людей розвивали технології магнітного запису. Спочатку бабіни, потім касети. Зараз їх замістили лазерні диски. Останній масовий пристрій, що використовує магнітні носії - вінчестер. Але вже зараз з'являються перші комп'ютери із флеш-накопичувачами замість вінчестерів. Виходить, через кілька років численні наукові та інженерно-дослідницькі роботи з магнітної тематики підуть у небуття. Вся „Война и мир” може поміститися на квадратному міліметрі вінчестера. Дивні технології! Сотні наукових життів. І все в утиль.

Ми помічаємо наукові відкриття. Наукові закриття відбуваються непомітно. Непомітно безглуздими стають сотні прожитих життів.

Сила не в знанні. Найчастіше воно навпаки віддаляє від істини. Не дивно, що ранні християни першим ділом спалили найбільше зібрання текстів. Сила у Вірі.

Слава Ісусу Христу! 41-45.sualex_mazurovdairycoastКарнавал в Рио-де-Жанейроalf_man2007

Зброя

На тротуарі піднявши стиснуті кулаки стояв напівп’яненький боксер- важковаговик. Загрібаючи руками повітря на себе, він запрошував когось з-за кіоску для з’ясування стосунків. В тіні кіоску, тримаючи в руці кухонного ножа стояв худорлявий хлопець. Він дуже ввічливо не погоджувався на розборки в колі світла, і запрошував боксера до себе... Зараз модно „відновлювати” „суто українські” види одноборств, знаходячи в українських народних танцях рухи, схожі на удари у-шу. Але насправді життя козака залежало від його вправності у володінні холодною зброєю. Йому не було потреби відточувати смертельні удари руками – шабля набагато ефективніша. Такому унікальному явищу, як східні одноборства, ми завдячуємо довготривалому періоду історії Китаю, коли його мешканцям було заборонено носити зброю. Тоді Китай був окупований Японською імперією. Минуло багато віків і ми знову опинилися у світі без особистої зброї. Саме тому нас і цікавлять східні одноборства. Але марно нав’язувати їм український колорит, замінивши кімоно на шаровари. Українські традиційні бойові мистецтва – це мистецтва володіння зброєю. Для українця цілком природно змагатися не в силі удару, а в спритності фехтування. Якщо вірити дарвіністам, людина розвинулася з мавпи, що взяла у руки ломаку. Потім зробила кам’яну сокиру. Людину зробила зброя (а не праця, як нам нав’язують роботодавці, щоб ми більше працювали і менше задавали питання). Лише зовсім нещодавно у людини забрали зброю, а разом з нею і поняття гідності. Відповідно Карного Кодексу в разі образи гідності, я маю знайти свідків і подати до суду. Що може бути принизливішим?!... Кухонний ніж в опущеній руці надавав якоїсь вагомості тихим словам хлопця. Коли боксер перейшов на усні з’ясування стосунків, той спокійно пояснив, що дівчина у кіоску не „чуха” і обслуговувати його не буде. Спортсмен ще декілька разів наголошував на своєму конституційному праві на пляшку пива, але заспокоєний холодним блиском нержавіючої сталі таки вирішив купити пива десь в іншому місці. Ще було не дуже пізно. Люди виходили з метро і поспішаючи проходили повз нього. Познакомимся?Мой зоопаркТрансляция ЖЖ в twitterпопулярный блоггерссылка на главнуюbul_blog

Віра

“По вірі вашій дано вам буде”, - заповідає нам Святе Письмо. Ефеська християнська община була найбільша з тих, які апостол Павел заснував під час своїх місіонерських походів. Велика кількість послідовників забезпечила велику кількість зцілень. Люди одужували зцілення, лише доторкнувшись до одежі Павла.

Бог дає чудеса як подарунок за віру. Має спільнота віру – має зцілення, має успіхи. І протестанти це добре демонструють. Вони, безумовно, єретики і не правильно моляться. Але навіть таку віру Господь помічає.

Христос сказав: “Де двоє, або троє зберуться в ім’я моє, там і я буду поміж ними”. Протестанти збираються разом. Ми, православні, здебільшого просто випадково опиняємось в стінах одного храма. І це треба міняти. Успіхи протестанських церков свідчать про те, що ставлення до віри важливіше за канони. Якщо ми не віримо – не важливо чи маємо ми рацію. Якщо віра наповнює наші серця, то навіть маленького зернятка істини в наших уявленнях достатньо, щоб мати успіх. Істина – зернятко, віра – волога, без якої перше не може зійти. Ми маємо не забувати поливати свої ідеали, своє православне світосприйняття, мрію про Велику Україну.

Віра – це дії. Вона існує лише у конкретних справах і конкретних вчинках. Не можна вірити, і разом з цим нічого не робити в ім’я своїх ідеалів. Віра вимагає жертв. Язичники жертвували їжею, ціностями та гарними молодицями. Перші християни жертвували взагалі всім. Вони жертвували навіть своїм життям. Ми з вами також вважаємо себе християнами. Що нам дає для цього підстави? Чим ми пожертвували? Чим ми ризикнули? Що ми зробили для цього?

Ми віримо в Святу Трійцю, але нічого не робимо для Вічності. Ми віримо в майбутнє України, але нічого не робимо для Величі.

Якщо ми хочемо побачити, як Україна чудесним чином постане з попелу, маємо перестати базікати. Ми маємо перестати шукати в словесних перепалках та безглуздих теоріях так звану “національну ідею”. Потрібно встати з колін і йти брати за цугундер Європу.

antoxa_stbhagavintovkinmike_marchenko
mokluklorkinz

Про пістну та вегетаріанську їжу

Телевізійна топ-тема "постна кухня". Розповідають про улюблені пісні справи, про те, що і без м"яса можна виготовити деликатеси. Але до чого тут піст? Суть його як раз і полягає в тому, щоб не заморочуватися за їжу. Людину, яка суворо постує не можна залякати голодом та звільненням з роботи. А так виходить не піст, а, прости Господи, вегітаріанство якесь.